20 лютого 1904 року писар у Семенівці заповнював посімейні списки міщан-євреїв містечка. Під номером тринадцятим він вивів: «Рошаль Шлема Гиршевъ, шкловскій мѣщанинъ, 70, аптекарь, съ 1859 г.». Одразу під ним, номером чотирнадцятим, – «Рошаль Лейба Шлемовъ, 36, аптекарь», його дружина Лися і двоє синів: Гірша пʼяти років і Мендель одного року. Менш ніж через три роки в цій родині народиться дочка Сіма. Її імʼя стоятиме в титрах фільмів, знятих в Одесі.
Містечком Семенівка стала 1808 року. До того – козацька слобода, яку 1680 року заснував полковник Стародубського полку Семен Самойлович і яка дістала імʼя засновника. З 1802 по 1918 рік вона належала до Новозибківського повіту Чернігівської губернії. За «Списком населених місць Чернігівської губернії» станом на 1901 рік у містечку над Ревною жило 7690 чоловіків і 7830 жінок.
Рошалі прийшли сюди зі Шклова. Дід Шльома оселився в містечку 1859 року і тримав аптеку; батько Лейба, він же Лев Соломонович, теж був аптекарем. У списку 1904 року їхні два двори стоять поруч, один під одним, з тим самим записом у графі про заняття.
Той Гірша, якому в списку пʼять років, стане режисером Григорієм Рошалем. Сіма, яка народилася 12 (25) листопада 1906 року, піде за ним.
У 1922–1924 роках вона вчилася в Московському університеті – на відділенні літератури й мови та на мистецтвознавчому факультеті. Паралельно грала й писала для майстерні Педагогічного театру. Кіно почалося 1926-го, коли їй було девʼятнадцять.
Дебют стався не в Москві. Перша кінофабрика ВУФКУ в Одесі знімала «Гамбург» – стрічку про поразку робітничого повстання в Німеччині 1923 року, за книжкою Лариси Рейснер. Сценарій підписали двоє: «С. Шрейбер» і Юрій Яновський. Перше прізвище – її: перші свої сценарії вона підписувала як Шрейбер. Друге належало Юрієві Яновському, якого навесні того ж 1926-го, у неповні двадцять чотири роки, призначили художнім редактором одеської фабрики і який за два роки напише «Майстра корабля» – роман про це саме місце. Премʼєра відбулася 16 листопада 1926 року в Києві.
1930 року на тій самій одеській фабриці зняли «Людину з містечка». Сценарій написали Серафима Рошаль і Віра Строєва, поставив Григорій Рошаль. Головний герой – Давид Горелік, підмайстер кустаря-кравця з єврейського містечка, який потай мріє про власну майстерню і патріархальний спокій, а після війни й революції опиняється директором взуттєвої фабрики. Фільм мав інші робочі назви: «Давид Горелік», «Розріз епохи», «Мрійник».
Того ж року вийшли «Права батьків» – про годинникаря, який лупцює сина за кожну провину. Режисерка Віра Строєва, сценаристи Станіслав Уейтінг-Радзинський і Серафима Рошаль, шість частин, 1850 метрів плівки, Одеська кінофабрика «Українфільм».
Жоден із цих двох фільмів не зберігся. Довженко-Центр відносить їх до тих приблизно шістдесяти стрічок ВУФКУ, які вважаються повністю втраченими.
Далі були московські студії. 1934 року вона разом зі Строєвою написала «Петербурзьку ніч» за Достоєвським. 1938-го вийшла «Сімʼя Оппенгейм» – екранізація роману Ліона Фейхтвангера про берлінську єврейську родину, яка до останнього не вірить, що з нею може щось статися лише тому, що вона єврейська. Сценарій написала вона сама.
У частині фільмографій її вказують і серед авторів сценарію «Нового Гуллівера» (1935) – першої у світі повнометражної лялькової стрічки. На плакаті 1935 року і в довідках «Мосфільму» стоять двоє інших імен.
Поки вона писала ці сценарії, її містечко міняло державу. З травня 1919 по квітень 1926 року Семенівка входила до Новозибківського повіту Гомельської губернії РСФРР, у квітні 1926-го її передали до УСРР, а з 15 жовтня 1932 року вона стала центром району Чернігівської області. Тобто саме тоді, коли Сіма підписувала свій перший одеський сценарій, кордон навколо її містечка пересунувся.
Її старший брат Григорій народився в Новозибкові, за кілька десятків кілометрів, а дитинство провів тут, у містечку, де жили дід із бабою і решта родини. Це та Семенівка, звідки походить і скульптор Лев Кербель, про якого «Наша Семенівка» вже розповідала окремо.
Померла Серафима Рошаль 26 грудня 1971 року в Москві.
Дві її одеські стрічки називалися «Людина з містечка» і «Права батьків». Обидві зникли. Українська Вікіпедія й досі подає місцем її народження Петербург. А в аркуші 306 архівної справи рукою писаря записано інше – Семенівка, аптекар, з 1859 року.
Джерела:
Рошаль, Серафима Львовна, Вікіпедія – https://ru.wikipedia.org/wiki/Рошаль,_Серафима_Львовна
Посімейні списки міщан-євреїв Семенівки від 20 лютого 1904 року, ф. 127, оп. 5, спр. 1567, арк. 306 – https://data.jewishgen.org/imagedata/ukraine/Chernigov/127-5-1567/306.jpg
Семенівка, Вікіпедія – https://uk.wikipedia.org/wiki/Семенівка
Гамбург, ВУФКУ. Lost&Found, Довженко-Центр – https://vufku.org/lost/hamburh/
Права батьків, ВУФКУ. Lost&Found, Довженко-Центр – https://vufku.org/lost/prava-batkiv/
Людина з містечка, Вікіпедія – https://uk.wikipedia.org/wiki/Людина_з_містечка
Петербурзька ніч, Вікіпедія – https://uk.wikipedia.org/wiki/Петербурзька_ніч
Сімʼя Оппенгейм, Вікіпедія – https://uk.wikipedia.org/wiki/Сім%27я_Оппенгейм
Рошаль Григорій Львович, Вікіпедія – https://uk.wikipedia.org/wiki/Рошаль_Григорій_Львович
Світлини: з фондів Вікісховища, бази оцифрованих архівних документів JewishGen та відкритих кіноархівів
P.S. Якщо у ваших родинних архівах збереглися старі світлини Семенівки, знімки містечкових вулиць, аптек, крамниць чи шкільні фотографії – надсилайте нам: @mmedia_addnews_bot
«Наша Семенівка» / «Місцеві медіа»