Семенівка на Чернігівщині дала світові двічі Героя Сенька, скульптора Кербеля і ще одну людину, про яку варто знати більше. Василь Будник – конструктор, який разом із Корольовим створював перші балістичні ракети, а потім став одним із засновників українського ракетобудування. Академік, почесний громадянин Дніпра, уродженець Семенівки.
Василь Будник народився 24 червня 1913 року в містечку Семенівка Чернігівської губернії. Батько Сергій Васильович – земський агроном. Мати Емілія Йосипівна – сільська вчителька. Містечко тоді налічувало близько вісімнадцяти тисяч мешканців, мало вісім шкіл, лікарню на десять ліжок і три коноплепрядильні заводи.
Будник закінчив школу в Семенівці, потім – Мінський архітектурно-будівельний технікум у 1932-му. Але архітектором не став. В аероклубі Московського авіаційного інституту налітав близько тисячі годин як льотчик-інструктор. У 1940-му з відзнакою закінчив МАІ за спеціальністю «інженер-механік з озброєння літаків». Потрапив у конструкторське бюро Іллюшина, де працював над штурмовиком Іл-2 – наймасовішим бойовим літаком в історії авіації.
1946-го Будника включили до групи інженерів, яких відправили в Німеччину вивчати трофейні ракети «Фау-2». Так почалася ракетна сторінка його біографії. У підмосковному НДІ-88 Будник став заступником Корольова. Разом вони збирали і випробовували перші балістичні ракети: Р-1 – копію «Фау-2», Р-2 – вдвічі потужнішу, Р-5 – першу ракету з ядерною боєголовкою.
Пʼять років поруч із Корольовим – це школа, яку пройшли одиниці. Будник бачив, як народжується ракетна галузь, де кожне випробування могло закінчитися вибухом на стартовому столі. Одного разу в Німеччині авто родини Будника зламалось на гірській дорозі вночі – Корольов особисто повернувся допомогти. Вони були не просто колегами.
Але саме Будник зробив те, на що довго ніхто не наважувався: виступив проти Корольова. Наполіг на ракетах із висококиплячим паливом – таким, що зберігається роками і не потребує заправки перед стартом. Корольов був проти. Будник звернувся до міністерства і отримав підтримку. Ветерани потім казали: «Він виступив проти самого Корольова, що саме по собі було актом надзвичайної мужності».
1951 року Будника відправили в Дніпропетровськ – головним конструктором заводу №586. Завод мав освоїти серійне виробництво ракет. Але Будник пішов далі: наприкінці 1952-го він ініціював проєктні розробки нового типу бойових ракет – на висококиплячих компонентах палива. Це було принципове рішення, яке визначило шлях усього українського ракетобудування.
Коли 1954 року в Дніпропетровськ приїхав Михайло Янгель і очолив ОКБ-586 – майбутнє КБ «Південне» – Будник став його першим заступником. Ця зв’язка тривала сімнадцять років.
Під керівництвом Будника створювалися ракети, назви яких знають у всьому світі. Р-12 – перша стратегічна ракета на висококиплячому паливі. Р-14 – міжконтинентальна. Р-16 – та, що вибухнула на Байконурі 24 жовтня 1960 року, забравши життя маршала Неділіна та десятків інженерів. Р-36, яку на Заході назвали «Сатаною» – найпотужніша міжконтинентальна ракета в історії.
А ще – космічні носії. «Космос» виводив на орбіту супутники. «Циклон-2» і «Циклон-3» стали робочими конями космічної програми. Усі – розроблені в Дніпропетровську, в КБ «Південне».
Василь Будник помер 8 березня 2007 року в Дніпропетровську. Похований на Запорізькому кладовищі. У 2006-му, за рік до смерті, йому присвоїли звання Почесного громадянина Дніпропетровська.
Будник працював до девʼяноста років – очолював ракетно-космічний сектор Інституту технічної механіки НАН України. Ініціював створення фізико-технічного факультету Дніпровського університету, який випустив понад двадцять тисяч спеціалістів. У 2004-му отримав орден Ярослава Мудрого – українську нагороду за українські ракети.
Він написав мемуари «Від штурмовиків Іл-2 до космічних ракет». Назва говорить сама за себе: шлях від Семенівки до космосу.
Джерела:
Василь Будник – Wikipedia UA
Дніпровські публічні бібліотеки – dnipro.libr.dp.ua
KOVRKV – kovrkv.org
Будник і Корольов – kovrkv.org
Світлини: Wikimedia Commons, kovrkv.org
P.S. Якщо у ваших родинних архівах збереглися старі фото Семенівки, шкіл, підприємств або людей, повʼязаних з історією міста – надсилайте нам: @mmedia_addnews_bot
«Наша Семенівка» / «Місцеві медіа»