Морська одіссея Павла Єреська з Семенівки: 37 днів у відкритому морі без їжі та прісної води
Павло Єресько народився 1916 року в Семенівці. Навчався на військово-морському факультеті медичного інституту Павлова. Під час випуску, поряд із дипломом лікаря, він отримав чергове військове звання старшого воєнфельдшера, був призначений старшим лікарем школи зброї навчального загону.
1941 року Єресько був удостоєний військового звання воєнлікар 3 рангу. Це не потрібно. Під час Другої світової воював, захищав Севастополь. Навіть зі зброєю в руках, хоча, як лікар, міг виконувати лише свої прямі обов’язки.
Полковник…
Воював героїчно, захищав Севастополь до останнього дня. Полковник Горпіщенко якось наказав замкнути його у землянці, але він все одно втік, коли розпочалася атака.
У липні 1942 року в останні дні 250-денної оборони
Севастополя, коли командування вже евакуювалось, а евакуація десятків тисяч захисників міста так і не розпочалася, трапилася ця історія.
26-річний військовий лікар опинився у відкритому морі разом із трьома іншими солдатами після невдалої евакуації з-під Севастополя.
Військові на веслах залишили мис Херсонес у спробі дістатися до своїх у Балаклаві. На борту мали лише флягу брудної води та кілька консервів, яких вистачило на три дні. Надалі вони змушені були пити морську воду, яку знезаражували антисептиком із лікарської сумки Єреська.
Один за одним солдати почали помирати від виснаження, і лише Єресько вижив, провівши в морі 37 днів. Його врятував турецький пароплав біля узбережжя Туреччини, після чого він потрапив до табору для інтернованих. Повернутися на батьківщину йому допоміг брат, який дізнався про його історію.
Досвід виживання Павла Єреська привернув увагу письменника Василя Кучера, який використав його як основу свого роману «Голод», опублікованого в 1961 році. Єресько прожив до 90 років, отримав звання «Заслужений лікар України» і залишив наукові роботи про свій досвід.
Катерина База, «Місцеві медіа»